Ріжки - спорынья пурпурная

Ріжки (Claviceps purpurea);житні ріжки, матка, маткові ріжки, спориння; спорынья пурпурная

Паразитичний гриб класу сумча­стих грибів (аскоміцетів), що уражує зав'язь деяких злаків. Цикл розвитку гриба складається з трьох послідовних стадій: сум­частої, конідіальної і зимуючої. В колосі уражених рослин за­мість зерен утворюються склероції, що мають вид ріжків і ста­новлять собою зимуючу стадію гриба. Склероції зимують у грун­ті, куди вони потрапляють при збиранні врожаю. Навесні з них виростають червонуваті булаво­видні відростки — строми. По пе­риферії головок стром форму­ються плодові тіла — перитеції, у яких утворюються особливі утвори — сумки, або аски, а вже в них розвиваються по 8 нитко­подібних аскоспор. Стиглі аскоспори викидаються з перитеціїв, підхоплюються вітром, перено­сяться на рослини і заражають їх (аскоспори проростають, і їхні росткові трубки проникають у зав'язь). У зав'язі з аскоспори розвивається багатоклітинний розгалужений міцелій, вкритий шаром конідієносців, які відчле­новують величезну кількість ко­нідій. Одночасно з відчленуванням конідій тіло гриба вкри­вається липкою, солодкою і смердючою рідиною (її утворює рос­лина в результаті зараження), яка приваблює комах, що нею живляться. Комахи переносять конідії на здорові колоски; від­бувається вторинне зараження рослин. В обох випадках після зараження на місці зав'язей утво­рюються склероції.

Поширення. Ріжки паразитують на 170 культурних і дикорослих злаках, але найчастіше на житі. Останнім часом поширення хво­роби у посівах зменшилось, тому в спеціалізованих господарствах по вирощуванню лікарських рос­лин ріжки почали розводити штучно (в культурі виведено ерготамінні й ерготоксинні шта­ми ріжків).

Заготівля і зберігання. Для лі­карських потреб використовують ріжки, або склероції, гриба (Secale cornutum, синонім Fungus secalis). Заготовляють ріжки під час жнив, збираючи їх вручну безпосередньо в полі (це найчис­тіша і найвисокоякісніша сиро­вина!) або на хлібоприймальних пунктах при очищенні насіння жита. На штучних плантаціях ріжки збирають шляхом прямого комбайнування переобладнани­ми зерновими комбайнами. Зі­брані ріжки сушать під укрит­тям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщен­ні, розстеливши рівним тонким (1—2 см завтовшки) шаром на папері або тканині. Штучне су­шіння проводять при темпера­турі 50°. Сухих ріжків виходить 70—80%. Зберігають у сухих добре провітрюваних приміщен­нях. Строк придатності — 2 роки.

Хімічний склад. Склероції ріж­ків містять алкалоїди, що є по­хідними лізергінової кислоти і поділяються на 3 групи: групу ерготоксину (ергокристин, ергокорнін, ергокриптин), групу ерго­таміну і групу ергометрину. Всі алкалоїди названих груп мають свої правообертові фізіологічно неактивні стереоізомери (похід­ні ізолізергінової кислоти). По­ряд з цим, склероції ріжків міс­тять алкалоїд ергомонамін і алка­лоїди групи клавіну: костаклавін, пенінклавін, ханаклавін, елімоклавін та ергоклавін. Склад і вміст алкалоїдів значною мірою залежать від раси гриба, рослини-хазяїна, на якій гриб розви­вається, і зовнішніх факторів. Крім алкалоїдів, у ріжках є цу­кри (3—4%), ергостерин і аміни: тирамін, гістамін, триметиламін, метиламін, агматин і гексиламін; амінокислоти: аспарагін, аланін, валін, лейцин і фенілаланін та інші азотовмісні сполуки: холін, ацетилхолін, бетаїн, ерготіоксин, ерготіонеїн, урацил і гуанозин; пігменти і значна кількість ліпі­дів.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Терапевтичний ефект ріжків зумовлений наявністю в них алкалоїдів, основними серед яких є ергометрин, ерготамін і ерготоксин. В терапевтичних до­зах вони строго вибірково діють на матку, посилюючи її скоро­чення. При великих дозах настає спазм м'язів. Найбільш вираже­ною вибірковою дією на матку і найменшою токсичністю від­значається ергометрин, але за тривалістю ефекту на скоротливу здатність матки він поступається перед ерготоксином і ергота­міном. Особливо чутливі до ріж­ків м'язи матки під час вагітності й після родів. В акушерсько-гіне­кологічній практиці ріжки і ви­готовлені з них препарати ши­роко використовують при атонії матки і пов'язаних з нею матко­вих кровотечах (кровоспинна дія пояснюється стисненням стінок судин при скороченні м'язів мат­ки), у післяпологовий період, щоб прискорити скорочення мат­ки, при менорагіях та при мат­кових кровотечах, не пов'язаних з порушенням менструального циклу. Застосування ріжків і ви­готовлених з них препаратів протипоказане при вагітності й під час родів (тонічне скорочен­ня м'язів матки може спричини­ти асфіксію плода). Небезпечно застосовувати ріжки безпосе­редньо після народження дити­ни, якщо дитяче місце ще в по­рожнині матки (спазм м'язів може перешкодити відокремлен­ню посліду). При надто трива­лому застосуванні, а інколи при підвищеній чутливості до препа­ратів ріжків можливі явища ерго­тизму, пов'язані зі звуженням судин і порушенням живлення тканин (особливо кінцівок), а та­кож психічні розлади. Явища ерготизму можуть виникнути і при вживанні хліба, випеченого з борошна, змеленого з неочи­щеного від ріжків зерна. Всі пре­парати ріжків, так само як і ріж­ки в нативній формі, надзвичайно отруйні, їх треба застосовувати лише з дозволу і під наглядом лікаря. Випадкове або навмисне отруєння великими дозами ріж­ків супроводиться нестерпними болями у шлунку й сильною судомою, нерідко настає смерть. Як маткові засоби використову­ють настій ріжків, препарат ерготал, що являє собою суму алка­лоїдів ріжків, та індивідуальні алкалоїди — ергометрин, ергота­мін і їхні похідні. Тією чи іншою мірою алкалоїди ріжків і їхні похідні стимулюють центральні дофамінові рецептори і в зв'язку з цим можуть пригнічувати се­крецію пролактину (специфіч­ним антагоністом дофамінових рецепторів є бромкриптин («Bromcriptinum») — напівсинте­тичний препарат, одержуваний на основі алкалоїду ергокриптину). Алкалоїди ерготамін і ерготоксин входять до складу ряду вітчизняних і зарубіжних ком­бінованих препаратів («Belloid», «Coffetaminum», «Cofergot», «Ergofein», «Ergofin»). Гідрова­ні алкалоїди ріжків втрачають вибіркову дію на матку, зате набувають виражених седатив­них і гіпотензивних властивостей і застосовуються при неврозах, спазмах судин, гіпертонічній хворобі та інших захворюваннях. Слід відмітити і флебодинамічні властивості гідрованих алкалої­дів ріжків (наприклад, дигідроергокристин входить до складу венотонічного препарату під наз­вою анавенол).

Лікарські форми і застосування. Настій ріжків (6 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день при маткових кровотечах. Ерготал( Ergotalum) застосовують при маткових кровотечах, спричинених атонією матки; для прискорення інво­люції матки в післяпологовому пері­оді. Призначають всередину по 0,0005— 0,001 г (0,5—1 мг) 2—3 рази на день або підшкірно і в м'язи по 0,5—1 мл (0,00025—0,0005 г ерготалу) 1 —2 рази на день. Форми випуску: таблетки, що містять по 0,001 г (1 мг) суми алка­лоїдів, та у вигляді 0,05%-ного розчи­ну для ін'єкцій в ампулах по 1 мл. Ергометрин (Ergometrini Maleas) за­стосовують в акушерській практиці при кровотечах після ручного вида­лення посліду, при ранніх післяпо­логових кровотечах, уповільненій Ін­волюції матки в післяпологовому пе­ріоді, при кровотечах після кесаревого розтину, при кров'янистих виділеннях після аборту та при кровотечах на грунті міом матки. Призначають усе­редину, в м'язи і внутрішньовенно; найшвидший і найсильніший ефект спостерігається при внутрішньовенно­му введенні. Разова доза при паренте­ральному введенні 0,0002 г (0,2 мг), при пероральному — 0,0002—0,0004 г (0,2—0,4 мг). В післяпологовому пе­ріоді призначають усередину по 0,2—0,4 мг 2—3 рази на день до зникнен­ня загрози кровотечі — протягом 3 днів; при тривалій кровотечі вводять одно­разово 0,2 мг внутрішньовенно або в м'язи, потім продовжують давати препарат усередину. Препарат проти­показаний під час вагітності, в 1-му і 2-му періодах родів. Форми випуску; таблетки, що містять по 0,0002 г (0,2 мг) ергометрину малеату, і в ампулах по 1 мл 0,02%-ного розчину (0,2 мг). Ерготамін (Ergotamini Hydrotartras) за­стосовують в акушерсько-гінекологіч­ній практиці в ранньому післяполого­вому періоді при гіпо- й атонічних кровотечах, під час і після кесаревого розтину, при субінволюції матки після родів і аборту та при сильних дисфункціональних маткових кровотечах і геморагіях, пов'язаних з міомами матки. Крім того, ерготамін застосову­ють при мігрені. Є підстави вважати його ефективним і при глаукомі. При­значають усередину по 10—15 крапель 0,1%-ного розчину (або 40 крапель 0,025%-ного розчину) або по 1 таб­летці (драже) (0,001 г) 1—3 рази на день. Підшкірно і в м'язи вводять по 0,5—1 мл 0,05%-ного розчину (0,25—0,5 мг). В термінових випадках вводять повільно у вену 0,5 мл 0,05%-ного розчину. При мігрені призна­чають по 15—20 крапель 0,1%-ного розчину за кілька годин до очікувано­го приступу. На початку больової фази приступу можна прийняти 2—4 мг під язик, потім через 2 години — 2 мг до зменшення болю, але не більше як 10 мг на день. При тяжкому приступі мігрені вводять 0,5—1 мл 0,05%-ного розчину в м'язи. Вищі дози при прийо­мі всередину: разова — 0,002 (2 мг), добова — 0,004 г (4 мг); під шкіру і в м'язи: разова — 0,0005 г (0,5 мг), добова — 0,002 г (2 мг). Тривале ліку­вання ерготаміном не рекомендується (можливий розвиток ерготизму); після 7 днів застосування у випадках, що потребують тривалішого лікування, роблять перерву (на 3—4 дні). Препа­рат протипоказаний при стенокардії і звуженні периферичних судин, у піз­ніх стадіях атеросклерозу й гіперто­нічної хвороби, при вагітності, сеп­тичних станах і при порушеннях функ­ції печінки і нирок. Форми випуску: ампули по 1 мл 0,05%-ного розчину (0,5 мг в 1 мл), флакони по 10 мл 0,1%-ного розчину (1 мг в 1 мл), таблетки (драже) по 0,001 г (1 мг). Белоїд (Belloid) приймають по 1—2 та­блетки 3 рази на день при підвищено­му збудженні, безсонні, вегетативних дистоніях, синдромі Мен'єра, неврогенних розладах, пов'язаних з пору­шенням менструального циклу, та при гіпертиреозі. Протипоказання ті самі, що й до застосування ерготаміну. Препарат виробляють в Угорській На­родній Республіці.

Метилергометрин (Methylergometri-num) вводять під шкіру і в м'язи по 0,5—1 мл 0,02% -ного розчину, в вену 0,25—1 мл (в 20 мл 40%-ного розчину глюкози) при гіпотонії й атонії матки в ранньому післяпологовому періоді, при кесаревому розтині, кровотечах після аборту і внаслідок уповільненої інволюції матки. Препарат протипока­заний під час вагітності і родів.

Таблетки кофетаміну (Tabulletae «Coffetaminum») застосовують при мігрені (вазопаралітична форма), артеріальній гіпотонії та як засіб, що знижує внут­рішньочерепний тиск при судинних, травматичних та інфекційних уражен­нях центральної нервової системи. Призначають усередину по 1—2 та­блетки на прийом під час приступу головного болю 2 рази на день, потім по 1 таблетці 2—3 рази на день протя­гом кількох днів (до 1 місяця). Анало­гічний препарат виробляють за кордо­ном під назвами: «Cofergot», «Ergo-fein», «Ergoffin».

Дигідроерготамін (Dihydroergotamim Methansulfonas) приймають усередину по 10—20 крапель (в 0,5 склянки води) 1—3 рази на день при мігрені й хворобі Рейно. Препарат протипоказаний при гіпотонії, вираженому атеросклерозі, органічних ураженнях серця, стено­кардії й при порушенні функцій нирок та в похилому віці.